Успіння Пресвятої Діви Марії у Львові
Головний неф
На межі головного нефу та пресвітерію привертають увагу дві настінні надгробні плити. Праворуч знаходиться надгробна плита Катажини Яблоновської з родини Осолінських, яка жила у ІІ половині XVIII ст. Плита повністю виготовлена із мармуру та бронзи скульптором Хартманом Вітвером у Відні та зображає дві постаті, які плачуть біля урни. Ліворуч знаходиться мармурова надгробна плита XVIIIcт. Констанції з родини Семяновських і Богуслава з родини Устшицьких з урною у фронтоні храму, а також кована із заліза кафедра, оздоблена декоративними елементами з позолоченої бронзи, яка сягає початку XIXст.
Увійшовши до храму з північної сторони опиняємося під хором, де розміщені декоративні дерев’яні лавки для міщан XVIIIcт. Йдучи далі до південної сторони зустрічаємо дві надгробні плити ХVI ст. Перша плита присвячена Бальтазару Бзовському, яворському старості, у постаті лежачого лицаря, а над ним епітафію на честь львівського митрополита архієпископа Яна Скарбка (1661 – 1773 рр.), а також сучасну відлиту з бронзи таблицю присвячену пам’яті професорів Університету Яна Казимира у Львові, страчених німцями 4 липня 1941 р. Друга зі згаданих надгробних плит нагадує лежачу постать львівського патриція Станіслава Генеля. Неподалік знаходиться епітафій педагога, патріота і письменниці Клементини Гофманової з сім’ї Танських, а також таблиця, присвячена Северину і Войцехові Дзедушицьким, що проживали у Львові на зламі XIX і XX ст.
Поблизу бічного виходу (з південної сторони) знаходиться мармуровий купель, виконаний у стилі рококо, з бронзовим накриттям. Йдучи до Каплиці Ісуса Милосердного і Матері Божої Неустанної Помочі, перше, що потрапляє на очі - це таблиця, присвячена творцям польського харцерства (пластунства) Ользі та Анджею Малковським, які у 1911 р. заснували у Львові першу на польських землях команду харцерів (пластунів).
Стіни головного та бічних нефів оздоблені поліхромією з ІІ пол. XVIIIст. Станіслава Строїнського на христологічно - марійну тематику. Поліхромія була відновлена ще за радянських часів, після ІІ Світової Війни.
Вздовж головного нефу розташовуються увінчані вівтарями бічні нефи. У південному нефі знаходиться вівтар Преображення Господнього за проектом Пьотра Полейовського з ІІ пол. XVIIIст., у центрі якого можна побачити ікону Преображення Господнього з того ж періоду пензля Юзефа Хойницького, навколо якої знаходяться апостоли св. Петро і св. Яків. На вівтарі спочиває релікварій з мощами св. архієпископа Юзефа Більчевського, перенесеного до Базиліки з Янівського кладовища у Львові (2011р.) Північний неф замикає вівтар Святої Трійці з ІІ пол. XVIIIст. також авторства Пьотра Полейовського. Центральна ікона зображає Святу Трійцю (XVIIст.), з боку якої розташовані скульптури св. Миколая та св. Афанасія.
Базиліка збагачувалася протягом багатьох віків, що в результаті призвело до побудови нового ряду бічних каплиць з південної та північної сторін.