Пресвітерій

Центральне місце у храмі займає головний вівтар, який датується 1765 роком, виконаний у стилі рококо за проектом Петра Полейовського. Вівтар прикрашають чотири фігури Отців Церкви: св. Августина, св. Григорія Великого, св. Амброзія та св. Героніма, створених Мацеєм Полейовським. У центральній ніші знаходиться архітектонічна композиція, яка стилем сімох колон зі срібної бляхи нагадує ідею біблійного Дому Мудрості. Серцем витвору є Коронована ікона Матері Божої Ласкавої, прикрашена «Золотою Трояндою», подарованою Іваном Павлом ІІ. Ікона написана у 1598 р. львівським художником Юзефом Шольц- Вольфовичем. На ній зображено померлих діточок сім’ї Домагаличів, котрі навколішках прославляють Матір Божу з Дитятком. У центральній частині вівтаря знаходяться два срібних релікварія (XVIIІ ст.) з мощами різних святих. Безпосередньо над табернакулом спочиває срібний релікварій з мощами блаженного Якуба Стшемє (прибл. 1392 – 1409 рр.), покровителя львівської архідієцезії . Пречудовий срібний релікварій у формі маленької труни – подарований ще у давнину св. архієпископом Юзефом Більчевським. Копія срібного antepedium, полотна, яким покривають вівтар (може бути виготовлене з різного матеріалу), на даний момент знаходиться у контр катедрі у Любачеві, але згодом буде вмонтоване у головному вівтарі.

 На бічних стінах пресвітерію зі сторони захристії можна побачити мармурову епітафію 1770 -1771 рр. – подаровану архієпископом В. Г. Сераковським львівським митрополитам XVI – XVII ст.

   Вздовж обох стін пресвітерію розташовуються ряди дубових канонічних лавок ІІ пол. XVIIcт. з барельєфами Апостолів та візерунками, створеними Яном Крушановським у 1771 р. Над лавками можна побачити два неоготичні балкони кінця ХІХ ст. з білого каменю та дерев’яний органний позитив з львівської майстерні Яна Сьлівінського. До каплиці св. Казимира та св. Йосипа ведуть два неготичні портали. Простір пресвітерію на дві частини ділять мармурові балясини з кінця XVII -поч. XVIII ст. На південній стороні стіни у 2000 р. було встановлено одну з монументальних завіс для ікони Матері Божої Ласкавої, яка зображає сцену Успіння Пресвятої Богородиці. Нижче можна побачити бронзову надгробну плиту у стилі ренесансу Миколая Гербурта Одновського - воєводи руського, датовану XVI ст. Збоку встановлено мармурово-бронзову епітафію у стилі необароко Леона і Ядвіги з родини Замойських Сапєх, за проектом Антонія Попеля кінця ХІХ ст. На північній стіні пресвітерію знаходиться бронзова надгробна плита Станіслава Жулковського – воєводи руського з XVI с.

   Стіни та склепіння пресвітерію прикрашає поліхромія з мотивами геометричних фігур кінця ХІХ ст. На одній із стін збереглася єдина з XVIIIcт. сцена пензля С. Строїнського, на якій зображено акт проголошення архієпископом В. Г. Сераковським декрету про Чудотворну ікону Матері Божої Ласкавої.

У вікнах можна побачити вітражі кінця XIX ст. за проектом Едварда Ігнацего Лепшого, Станіслава Качора – Батовського , Юзефа Мехофера, Тадеуша Попеля, Яна Матейки, Тадеуша Крушевського та Юліуша Макаревича.

На честь 600 річчя з перенесення архієпископської столиці з Галича до Львова у Ювілейному 2012 р., як подяку архієпископа Мечислава Мокшицького, було встановлено новий вівтар з каменю. У схожому стилі було збудовано нову кафедру, а також новий єпископський трон. Все було запроектовано краківським архітектором Богуславом Кулькою.